Словник української мови Грінченка

налагодити

Налагоджувати, -джую, -єш

сов. в. налагодити, -джу, -диш, гл.

1) Приготовлять, приготовить. Налагодила Пріська і обідати, а його нема. Кв. І. 239.

2) Чинить, починить, исправлять, исправить, приводить, привести въ надлежащій видъ. Налагоджували неводи свої. Єв. Мт. IV. 21. Віз поламався, — треба налагодити.

3) Налаживать, наладить, устраивать, устроить. Чи не налагодить він того діла? Стор.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. налагодити — нала́годити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. налагодити — [налагодиетие] -оджу, -дие, нак. -од', -од'теи  Орфоепічний словник української мови
  3. налагодити — див. налагоджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. налагодити — НАЛА́ГОДИТИ див. нала́годжувати.  Словник української мови у 20 томах
  5. налагодити — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. налагодити — Нала́годити, -годжу, -годиш; нала́годь, -годьмо, -годьте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. налагодити — НАЛА́ГОДИТИ див. нала́годжувати.  Словник української мови в 11 томах