налютуватися —
НАЛЮТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Досхочу, довгий час полютувати. Напився циган з горя, налютувався: ух! (Л. Костенко); * Образно. Тим часом згодом буря впала, неначе, налютувавшись в твердині, втекла в тепи (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах