Словник української мови Грінченка

намазати

Намазати, -ся

см. намазувати, -ся.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. намазати — нама́зати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. намазати — див. намазувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намазати — НАМА́ЗАТИ див. нама́зувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. намазати — ма́зати (масти́ти, нама́зувати і т. ін.) / нама́зати (намасти́ти, помасти́ти і т. ін.) са́лом п’я́ти (рідше п’я́тки). 1. Готуватися до втечі або втікати звідки-небудь.  Фразеологічний словник української мови
  5. намазати — МА́ЗАТИ (покривати шаром чогось рідкого або жирного; укривати шаром глини), МАСТИ́ТИ, ЗМА́ЩУВАТИ, ЗМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЩУВАТИ, ВИМА́ЗУВАТИ, ВИМА́ЩУВАТИ, ШМАРУВА́ТИ (ОБШМАРО́ВУВАТИ) (взагалі щось чим-небудь); МА́СЛИТИ (маслом); НАМА́ЗУВАТИ...  Словник синонімів української мови
  6. намазати — Нама́зати, -ма́жу, -жеш, -жуть; нама́ж, -ма́жмо, -ма́жте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. намазати — НАМА́ЗАТИ див. нама́зувати.  Словник української мови в 11 томах