намурувати —
намурува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
намурувати —
-ую, -уєш, док., перех. і без додатка. Муруючи, зробити багато.
Великий тлумачний словник сучасної мови
намурувати —
НАМУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без дод. Муруючи, зробити, виготовити яку-небудь кількість чогось. Намурував я в Києві після війни, ніде правди діти, чимало (В. Кучер); Тих стін, що за ці роки намурували в країні заробітчани, могло б вистачити на Вавилонську вежу (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
намурувати —
НАМУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка. Муруючи, зробити багато. Намурував я в Києві після війни, ніде правди діти, чимало (Кучер, Дорога.., 1958, 50).
Словник української мови в 11 томах