напозичати(ся)

Напозича́ти(-ся), -чаю(-ся), -єш(-ся)

гл.

1) Набрать взаймы. Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися. Харьк.

2) Надавать взаймы. Напозичав людям багато, та як то люде оддаватимуть. Харьк.