напосістися

Напосіда́тися, -даюся, -єшся

сов. в. напосістися, -сядуся, -дешся, гл.

1) Приставать, пристать, навязываться навязаться, нападать, напасть. Напосілася жінка, щоб таки їхати у ярмарок.

2) Твердо вознамѣриться что-либо сдѣлать. Напосілися на тоє, шоб тужило серце моє. Чуб. V. 248. Напосівся хату будувати.

Значення в інших словниках

1. напосістися — напосі́стися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. напосістися — див. напосідатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напосістися — НАПОСІ́СТИСЯ див. напосіда́тися.  Словник української мови у 20 томах
4. напосістися — ВИ́РІШИТИ (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), ПОСТАНОВИ́ТИ, РІШИ́ТИ, НАДУ́МАТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ, ВИ́МИСЛИТИ, ВИ́ЗНАТИ, ПОКЛА́СТИ, ПОЛОЖИ́ТИ розм., ПРИСУДИ́ТИ розм., РІШИ́ТИСЯ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., НАВА́ЖИТИ розм., НАРА́ЯТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. напосістися — НАПОСІ́СТИСЯ див. напоеіда́тися.  Словник української мови в 11 томах