напоумити

Напоумити

см. напоумляти.

Значення в інших словниках

1. напоумити — напоу́мити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. напоумити — див. напоумляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напоумити — НАПОУ́МИТИ див. напоумля́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. напоумити — II. НАСТАВЛЯ́ТИ кого (давати конкретні поради, настанови, як слід робити, поводитися в тих чи інших випадках), НАСТАНОВЛЯ́ТИ рідше, НАПУ́ЧУВАТИ (НАПУЧА́ТИ), НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ рідко), НАКА́ЗУВАТИ кому (перев. із спол. щоб), НАУЩА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
5. напоумити — Напоу́мити, -у́млю, -у́миш, -у́млять; напоу́м, -поу́ммо, -поу́мте кого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. напоумити — НАПОУ́МИТИ див. напоумля́ти.  Словник української мови в 11 томах