Словник української мови Грінченка

напренути

I. Напряда́ти, -да́ю, -єш

сов. в. напря́сти, -ряду, -де́ш, гл. Выпрядывать, выпрясти. По два починки напрядаю. Чуб. V. 916.

---------------

II. Напряда́ти, -да́ю, -єш

сов. в. напря(е)ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрывать, покрыть, накрывать, накрыть; напяливать, напялить. Ти хоч би напренула на себе хустку, чи шо. Александр. у. Слов. Д. Эварн. Напрядати віз (рядниною, повстю, шкурою).

Словник української мови Грінченка