напірити
Напірити, -рю, -риш
гл.
1) Намочить (о дождѣ). Оце дощ Івана як напірив. Харьк. у.
2) Отхлестать, нахлестать.
Словник української мови ГрінченкаНапірити, -рю, -риш
гл.
1) Намочить (о дождѣ). Оце дощ Івана як напірив. Харьк. у.
2) Отхлестать, нахлестать.
Словник української мови Грінченка