Словник української мови Грінченка

наскубтися

Наскубатися, -баюся, -єшся

сов. в. наскубтися, -буся, -бешся, гл.

1) Надирать, надрать. Добре наскубсь (хлопця). Мнж. 122.

2) Вдоволь надергиваться, надергаться. (У півня) пір'я покострубачене; а наскубся, стрепенувся... і пішов. Сим. 211.

Словник української мови Грінченка