наскубтися
Наскубатися, -баюся, -єшся
сов. в. наскубтися, -буся, -бешся, гл.
1) Надирать, надрать. Добре наскубсь (хлопця). Мнж. 122.
2) Вдоволь надергиваться, надергаться. (У півня) пір'я покострубачене; а наскубся, стрепенувся... і пішов. Сим. 211.
Словник української мови Грінченка