настолочувати
Настоло́чувати, -чую, -єш
сов. в. настолочити, -чу, -чиш, гл. = настоптувати, настоптати. Ногою настолочив хробака. Вх. Зн. 40.
Словник української мови ГрінченкаНастоло́чувати, -чую, -єш
сов. в. настолочити, -чу, -чиш, гл. = настоптувати, настоптати. Ногою настолочив хробака. Вх. Зн. 40.
Словник української мови Грінченка