націлити

Націля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. націлити, -лю, -лиш, гл. Нацѣливать, нацѣлить.

Значення в інших словниках

1. націлити — наці́лити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. націлити — див. націлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. націлити — НАЦІ́ЛИТИ див. наці́лювати.  Словник української мови у 20 томах
4. націлити — НАВО́ДИТИ (надавати зброї, оптичному приладу і т. ін. певної спрямованості, повертаючи в бік когось, чогось), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, СПРЯМО́ВУВАТИ, СКЕРО́ВУВАТИ, НАПРЯМЛЯ́ТИ рідше; НАЦІ́ЛЮВАТИ (НАЦІЛЯ́ТИ) (на якусь конкретну, точну ціль). — Док.  Словник синонімів української мови
5. націлити — НАЦІ́ЛИТИ див. наці́лювати.  Словник української мови в 11 томах