начерпати

Начерпа́ти, -па́ю, -єш

одн. в. начерпнути, -пну, -не́ш; начерти, -рчу́, -ре́ш

гл. Начерпнуть. Приходить жінка начерпати води. Єв. І. IV. 7. Ой пішла ж она з двома ведерці, в єдно начерла, з другим ся вергла. Гол. II. 90.

Значення в інших словниках

1. начерпати — начерпа́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. начерпати — див. начерпувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. начерпати — НАЧЕРПА́ТИ див. наче́рпувати.  Словник української мови у 20 томах
4. начерпати — НАЧЕРПА́ТИ див. наче́рпувати.  Словник української мови в 11 томах