небагатий

Небагатий, -а, -е

Небогатый, бѣдный. на розум небагатий. Глупый. Ой, татарине, ой сідий же ти, бородатий, либонь же ти на розум небагатий: ще ти козака у руки не взяв, а вже за його й гроші пощитав. ЗОЮР. І. 17.

Значення в інших словниках

1. небагатий — небага́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. небагатий — див. БІДНИЙ; (шляхтич) іст. ходачковий; (одяг) нерозкішний, непишний.  Словник синонімів Караванського
3. небагатий — див. бідний  Словник синонімів Вусика
4. небагатий — -а, -е. 1》 Який не має багатства, не володіє великими матеріальними засобами, зі скромними достатками; бідний. || В якому багато бідних людей. 2》 З бідним опорядженням, обладнанням і т. ін.; нерозкішний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. небагатий — НЕБАГА́ТИЙ, а, е. 1. Який не має багатства, не володіє великими матеріальними засобами, має скромні достатки; бідний. І стане купою на купі Смердячий гній – і все те, все Потроху вітер рознесе, А [ми ] помолимося Богу І небагатії, невбогі (Т.  Словник української мови у 20 томах
6. небагатий — бі́дний (небага́тий) на ро́зум. Тупий, нетямущий. — Ой,— каже (Голота),— татарине, ой .. бородатий! Либонь же ти на розум небагатий: ще ти козака у руки не взяв, А вже за його й гроші пощитав (полічив) (Укр.. думи..).  Фразеологічний словник української мови
7. небагатий — БІ́ДНИЙ (який живе в нестатках), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил., ГО́ЛИЙ підсил. розм., НИ́ЩИЙ підсил. заст., ОБІ́ДРАНИЙ (ОБДЕ́РТИЙ) підсил. розм., ГОЛОДРА́НИЙ зневажл., ГОЛОПУ́ЗИЙ зневажл.  Словник синонімів української мови
8. небагатий — Небага́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. небагатий — НЕБАГА́ТИЙ, а, е. 1. Який не має багатства, не володіє великими матеріальними засобами, зі скромними достатками; бідний. І стане купою на купі Смердячий гній — і все те, все Потроху вітер рознесе, А [ми ] помолимося богу І небагатії, невбогі (Шевч.  Словник української мови в 11 томах