Значення в інших словниках
-
негарний —
нега́рний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
негарний —
Невродливий, с. ПАСКУДНИЙ; (- річ) ПОГАНИЙ, неякісний; (- їжу) несмачний; (- манери) непорядний, вартий осуду, осудний.
Словник синонімів Караванського
-
негарний —
див. гидкий
Словник синонімів Вусика
-
негарний —
-а, -е. 1》 Який не приваблює своїм зовнішнім виглядом; некрасивий. 2》 Позбавлений позитивних якостей, властивостей; поганий, недоброякісний. || рідко. Поганий на смак; несмачний. 3》 Наділений негативними моральними якостями, властивостями; непорядний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
негарний —
НЕГА́РНИЙ, а, е. 1. Непривабливий на вроду (про людину та її риси). Я раптом побачив .. дівчат у хмарі пилу, що вертають з чужої роботи, брудних, негарних (М. Коцюбинський); Вона [Гликерія] знає, що вона зараз страшенно негарна, що ..
Словник української мови у 20 томах
-
негарний —
НЕГА́РНИЙ (позбавлений краси, привабливості), НЕКРАСИ́ВИЙ, НЕЗУГА́РНИЙ підсил., ПОГА́НИЙ підсил.; НЕВРОДЛИ́ВИЙ (про людину). Одне, що в батька було некрасиве, — одяг. Ну такий носив одяг негарний, такий безбарвний, убогий! (О.
Словник синонімів української мови
-
негарний —
Нега́рний, -на, -не; нега́рно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
негарний —
НЕГА́РНИЙ, а, е. 1. Який не приваблює своїм зовнішнім виглядом; некрасивий. Я раптом побачив.. дівчат у хмарі пилу, що вертають з чужої роботи, брудних, негарних (Коцюб., II, 1955, 232); Одне, що в батька було некрасиве, — одяг.
Словник української мови в 11 томах