негідний

Негідний, -а, -е

1) Недостойный.

2) Негодный, мерзкій. Бодай лиш не мати дитину негідну. Гол. III. 454.

Значення в інших словниках

1. негідний — негі́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. негідний — (раб) невартий, недостойний; (хто) підлий, нікчемний, мерзенний, безчесний, ниций, низький, паскудний, каригідний, осудний; ЯК ІМ. негідник.  Словник синонімів Караванського
3. негідний — -а, -е. 1》 без додатка і рідко для кого – чого, на що. Якого не можна використовувати; непридатний. 2》 без додатка, кого, чого і з інфін. Який не заслуговує на повагу, наслідування і т. ін., не вартий кого-, чого-небудь; недостойний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. негідний — НЕГІ́ДНИЙ, а, е. 1. для кого – чого, на що і без дод. Якого не можна використовувати; непридатний, нездатний. Немає ніякого криміналу, коли автор вдається до цензури, котра може негідний задля неї твір заборонити (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
5. негідний — БЕЗСОРО́МНИЙ (про людину — який не зважає на прийняті норми стосунків між людьми, зневажає інтереси інших; про слова, вчинки, поведінку і т. ін. такої людини), БЕЗСО́ВІСНИЙ, БЕЗЛИ́ЧНИЙ діал.; НЕСО́ВІСНИЙ рідше (про людину); БЕЗБО́ЖНИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
6. негідний — Негі́дний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. негідний — НЕГІ́ДНИЙ, а, е. 1. без додатка і рідко для кого — чого, на що. Якого не можна використовувати; непридатний. Немає ніякого криміналу, коли автор вдається до цензури, котра може негідний задля неї твір заборонити (Мирний, V, 1955, 430)...  Словник української мови в 11 томах