Словник української мови Грінченка

незмагати

Незмага́ти, -гаю, -єш

гл. Слабѣть. Здоров'я незмагає; сила незмагає. Черк. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. незмагати — незмага́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. незмагати — НЕЗМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., без дод., діал. Нездужати, слабувати. Здоров'я незмагає (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах