Словник української мови Грінченка

неклан

Неклан, -на

м. Сказочный эпитетъ борова: кабан-некла́н. Рудч. Ск. II. 2. Испорченное вмѣсто іклан, т. е. имѣющій большіе ікла (клыки).

Словник української мови Грінченка