нерозгужений

Нерозгужений, -а, -е

Вѣрный не поддающійся стараніямъ разлучить его съ любимою особою путемъ наговоровъ. Сужений-нерозгужений, йди до мене вечерати. О. 1861. XI. Свидн. 57.

Значення в інших словниках

1. нерозгужений — нерозгу́жений прикметник  Орфографічний словник української мови