Словник української мови Грінченка

нововірний

Нововірний, -а, -е

Относящійся къ новому ученію. Нововірні оповідання про світ широкий, про науку правди. К. Бай. 135.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. нововірний — новові́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. нововірний — -а, -е. Стос. до нового вчення.  Великий тлумачний словник сучасної мови