Словник української мови Грінченка

обвалькувати

Обвалькува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Облѣпить глиной.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. обвалькувати — обвалькува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обвалькувати — [обвал'куватие] -уйу, -уйеиш  Орфоепічний словник української мови
  3. обвалькувати — див. обвальковувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обвалькувати — ОБВАЛЬКУВА́ТИ див. обвалько́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  5. обвалькувати — МА́ЗАТИ (покривати шаром чогось рідкого або жирного; укривати шаром глини), МАСТИ́ТИ, ЗМА́ЩУВАТИ, ЗМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЩУВАТИ, ВИМА́ЗУВАТИ, ВИМА́ЩУВАТИ, ШМАРУВА́ТИ (ОБШМАРО́ВУВАТИ) (взагалі щось чим-небудь); МА́СЛИТИ (маслом); НАМА́ЗУВАТИ...  Словник синонімів української мови
  6. обвалькувати — ОБВАЛЬКУВА́ТИ див. обвалько́вувати.  Словник української мови в 11 томах