Словник української мови Грінченка

обворити

Обво́рити, -рю, -риш

гл. Огородить вор'ям. см. вор'я.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. обворити — ОБВО́РИТИ див. обво́рювати.  Словник української мови у 20 томах