Словник української мови Грінченка

обговорити

Обговорити

см. обговорювати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. обговорити — обговори́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обговорити — див. обговорювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обговорити — ОБГОВОРИ́ТИ див. обгово́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. обговорити — ОБГОВО́РЮВАТИ що (обмінюватися поглядами, міркуваннями з ким-небудь з приводу чогось), ОБМІРКО́ВУВАТИ, ОБРАХО́ВУВАТИ рідше, ОБМОВЛЯ́ТИ заст., ОБСУ́ДЖУВАТИ діал.; ОБСМО́КТУВАТИ розм. (надто детально). — Док.  Словник синонімів української мови
  5. обговорити — ОБГОВОРИ́ТИ див. обгово́рювати.  Словник української мови в 11 томах