обезчестити

Обезче́стити, -щу, -стиш

гл. Обезчестить. Лайдак!.. Пропив усе добро, а тепер обезчестив мене. Левиц. І. 529.

Значення в інших словниках

1. обезчестити — обезче́стити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обезчестити — див. обезчещувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обезчестити — ОБЕЗЧЕ́СТИТИ див. обезче́щувати.  Словник української мови у 20 томах
4. обезчестити — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ...  Словник синонімів української мови
5. обезчестити — ОБЕЗЧЕ́СТИТИ див. обезче́щувати.  Словник української мови в 11 томах