Словник української мови Грінченка

обзолотити

Обзолоти́ти, -лочу, -тиш

гл.

1) Озолотить. О. 1862. IV. 38. Сонце обзолотило промінням груші й вишні і квітки. Левиц. Пов. 216.

2) Обогатить. Чи я б тебе, доню моя, не обзолотила? Левиц. І. 169.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. обзолотити — обзолоти́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обзолотити — див. обзолочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обзолотити — ОБЗОЛОТИ́ТИ див. обзоло́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. обзолотити — ДАРУВА́ТИ кому що (передавати у власність безкоштовно), ДАРИ́ТИ розм., ПРЕЗЕНТУВА́ТИ заст., розм.; ДАВА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. із сл. подарунок, дар тощо); ОБДАРО́ВУВАТИ, ЗАДАРО́ВУВАТИ, ОЗОЛО́ЧУВАТИ (ОБЗОЛО́ЧУВАТИ) розм., ОБДАРЯ́ТИ розм., ОБДАВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. обзолотити — ОБЗОЛОТИ́ТИ див. обзоло́чувати.  Словник української мови в 11 томах