обмакотирити

Обмакоти́рити, -рю, -риш

гл. Остричь очень низко при самомъ тѣлѣ. Оце обмакотирили хлопця, що й тіло світиться. Харьк. у.

Значення в інших словниках

1. обмакотирити — див. обмакогонити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. обмакотирити — ОБМАКОТИ́РИТИ, рю, риш, док., кого, розм. Обстригти дуже коротко. Оце обмакотирили хлопця, що й тіло світиться (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах