обмилятися

Обмиля́тися, -ля́юся, -єшся

сов. в. обмилитися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Це він обмилився: треба дві копійки, а він дав три. Пирят. у. Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок, — сказала я, обмилившися з радощів. Г. Барв. 279. Я бачу, що тута добре обмиливсь. Греб. 349.

Значення в інших словниках

1. обмилятися — обмиля́тися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. обмилятися — -яюся, -яєшся, недок., обмилитися, -милюся, -милишся, док., діал. Помилятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обмилятися — ОБМИЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОБМИЛИ́ТИСЯ, милю́ся, ми́лишся, док., діал. Помилятися.  Словник української мови в 11 томах
4. обмилятися — ОБМИЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОБМИЛИ́ТИСЯ, милю́ся, ми́лишся, док., діал. Помилятися. Він обмилився: треба дві копійки, а він дав три (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах