обобічний —
-а, -е, розм. Який міститься на обох берегах річки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обобічний —
ОБОБІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Розташований обабіч (річки, дороги і т. ін.). Обобічний ліс. 2. Те саме, що обопі́льний 1. [Конон:] Панове! Я тільки що прибув в село, .. ні ви мене не знаєте, ні я вас, щоб не вийшло обобічної помилки? (М. Кропивницький). 3. Те саме, що обопі́льний 2. Обобічне люстерко.
Словник української мови у 20 томах