обранити

Обранити, -ню, -ниш

гл. Ранить. То мене так підгородяне обранили, — сказав, як я спитав його, чого він закровлений. Новомоск. у.

Значення в інших словниках

1. обранити — обра́нити дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. обранити — -ню, -ниш, док., розм., рідко. Те саме, що поранити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обранити — ОБРА́НИТИ, ню, ниш, док., розм., рідко. Те саме, що пора́нити. — Що це з тобою? Де ти так обранив руки? (Руд., Вітер.., 1958, 116).  Словник української мови в 11 томах
4. обранити — ОБРА́НИТИ, ню, ниш, док., розм., рідко. Поранити, перев. у багатьох місцях. – Що це з тобою? Де ти так обранив руки? (М. Руденко).  Словник української мови у 20 томах
5. обранити — РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови