обступити

Обступати, -паю, -єш

сов. в. обступити, -плю́, -пиш, гл. Обступать, обступить, окружать, окружить. Обступили сусідоньки наоколо хату. Чуб. V. 375. А козаки як та хмара ляхів обступили. Шевч. Кабанів я охотниками обступлю і поб'ю. Чуб. II. 205.

Значення в інших словниках

1. обступити — обступи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обступити — див. обступати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обступити — ОБСТУПИ́ТИ див. обступа́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. обступити — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ), ОПА́СТИ (ОБПА́СТИ), ОБТО́ВПИТИ розм., ОБСТА́ТИ розм., ОБСИ́ПАТИ (ОСИ́ПАТИ) рідше, ОКО́ЛИТИ рідко, ОБЛІПИ́ТИ підсил. розм., ОБЛИ́ПНУТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. обступити — ОБСТУПИ́ТИ див. обступа́ти.  Словник української мови в 11 томах