обтати

Обтавати, -таю, -єш

сов. в. обта́ти, -та́ну, -неш, гл. Обтаивать, обтаять. І став він обставать, аж пара з шерсті йде. Греб. 385.

Значення в інших словниках

1. обтати — обта́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обтати — див. обтавати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обтати — ОБТА́ТИ див. обтава́ти.  Словник української мови у 20 томах