Словник української мови Грінченка

обтрощити

Обтрощи́ти, -щу, -щиш

гл. Обломать, поломать. Коли зирк, аж тільки один мотузок теліпається біля пояса. Мабуть як задивився на ведмедів, бісові циганчата і бублики обтрощили. Стор. I. 102.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. обтрощити — обтрощи́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. обтрощити — -трощу, -трощиш, док., перех., розм. Обламати, обірвати, обнести дощенту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтрощити — ОБТРОЩИ́ТИ, трощу́, тро́щиш, док., що, розм. Обламати, обірвати, обнести дощенту. Коли зирк, аж тільки один мотузок теліпається біля пояса. Мабуть, .. бісові циганчата .. і бублики обтрощили, і шапку зняли (О. Стороженко).  Словник української мови у 20 томах
  4. обтрощити — ОБТРОЩИ́ТИ, трощу́, тро́щиш, док., перех., розм. Обламати, обірвати, обнести дощенту. Коли зирк, аж тільки один мотузок теліпається біля пояса. Мабуть, .. бісові циганчата.. і бублики обтрощили, і шапку зняли (Стор., І, 1957, 107).  Словник української мови в 11 томах