Словник української мови Грінченка

обтягти

Обтяга́ти, -га́ю, -єш

сов. в. обтягти, -гну, -неш, гл. Обтягивать, обтянуть.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. обтягти — обтягти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обтягти — [обт'агти] -гну, -т'агнеиш; мин. -т'аг, -т'агла; нак. -гни, -гн'іт'  Орфоепічний словник української мови
  3. обтягти — див. обтягати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обтягти — ОБТЯГТИ́ див. обтяга́ти.  Словник української мови у 20 томах
  5. обтягти — ВІДТЯГА́ТИ (тягнути вниз своєю вагою), ВІДТЯ́ГУВАТИ, ОБТЯ́ГУВАТИ, ПОХИЛЯ́ТИ. — Док.: відтягти́, відтягну́ти, обтягну́ти (обтягти́), похили́ти. Дві чорних важких коси відтягали назад дівочу голову (М.  Словник синонімів української мови
  6. обтягти — ОБТЯГТИ́ див. обтяга́ти.  Словник української мови в 11 томах