обтяжити

Обтяжа́ти, -жа́ю, -єш

сов. в. обтяжити, -жу, -жи́ш, гл. Отягощать, обременять, обременить.

Значення в інших словниках

1. обтяжити — обтя́жити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обтяжити — див. обтяжувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обтяжити — ОБТЯ́ЖИТИ див. обтя́жувати.  Словник української мови у 20 томах
4. обтяжити — ОБВА́ЖНЮВАТИ (пригинати додолу своїм тягарем), ОБТЯ́ЖУВАТИ, ОБТЯЖА́ТИ рідше. — Док.: обважни́ти, обтя́жити. Обвис на плечах ватник (мабуть, синів), Ще й дощ його осінній обважнив (В. Мисик); Вона з досади скрасніла,..  Словник синонімів української мови
5. обтяжити — ОБТЯ́ЖИТИ див. обтя́жувати.  Словник української мови в 11 томах