обчарувати

Обчарува́ти, -ру́ю, -єш

гл. Очаровать. Ой у полі криниченька обчарованая. Чуб. III. 149.

Значення в інших словниках

1. обчарувати — обчарува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обчарувати — див. обчаровувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обчарувати — ОБЧАРУВА́ТИ див. обчаро́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. обчарувати — ЗАЧАРО́ВУВАТИ (справляючи надзвичайно приємне враження, викликати почуття захоплення своєю привабливістю, чарівністю), ЗАВОРО́ЖУВАТИ, ЧАРУВА́ТИ, УЧАРО́ВУВАТИ (ВЧАРО́ВУВАТИ) рідше, ЗАХО́ПЛЮВАТИ, ПІДКОРЯ́ТИ, ПОКОРЯ́ТИ, ПОЛОНИ́ТИ, ЗАПОЛО́НЮВАТИ...  Словник синонімів української мови
5. обчарувати — ОБЧАРУВА́ТИ див. обчаро́вувати.  Словник української мови в 11 томах