Словник української мови Грінченка

огарь

Огарь, -рю

м.

1) Обожженный пень. Так як огарь обідрався. Ном. № 11236.

2) Нас. Oestrus bovis, оводъ бычій. Вх. Пч. І. 7. см. овід.

3) Порода утокъ. Херс. у. Слов. Д. Эварн.

Словник української мови Грінченка