оглав —
I огл`ав-а, оглавець, -вця, ч., зах. Недоуздок. II `оглав-у, ч., заст. 1》 Зміст. 2》 Заголовок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оглав —
(книжки) зміст
Словник чужослів Павло Штепа
оглав —
ОГЛА́В, а, ч., діал. Вуздечка. О́ГЛАВ, у, ч., заст. 1. Зміст. 2. Заголовок. Позолочений оглав горів на сонці: “Декларація прав вільної людини й громадянина” (Я. Качура).
Словник української мови у 20 томах
оглав —
О́ГЛАВ, у, ч., заст. 1. Зміст. 2. Заголовок. Позолочений оглав горів на сонці: "Декларація прав вільної людини й громадянина" (Кач., II, 1958, 34).
Словник української мови в 11 томах