огник

Огник, -ка

м.

1) ум. отъ огонь, огонекъ.

2) Медиц. Пузырчатая сыпь на лицѣ, eczema. ХС. VII. 416.

Значення в інших словниках

1. огник — огник (29) —смілка (lychnis viscaria L.); [MО,VI]  Словник з творів Івана Франка
2. огник — див. вогник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. огник — огник → вогник  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. огник — О́гник і рідше во́гник, -ка; -ники, -ків (зм. від ого́нь) о́гник, -ку (бешиха, ніколи во́гник)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)