оден —
оде́н займенник один діал.
Орфографічний словник української мови
оден —
одного, ч., числ. кільк., діал. Один.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оден —
Один, одна, одне
Словник чужослів Павло Штепа
оден —
ОДЕ́Н, одного́, ч., числ. кільк., діал. Один. Та! велике щастя – латочка землі!.. Крутиться оден з одним на своїй скибці, а сам ходить чорний, як земля... (М. Коцюбинський).
Словник української мови у 20 томах
Оден —
(Auden) Вістен Г'ю, 1907-73, англо-амер. поет; інтелектуальна лірика, від соціально-радикальної до філософсько-релігійної (На даний час, Щит Ахілла, Данина Кліо); експресіоністичні поетичні п'єси (з Ч. Айшервудом); есе.
Універсальний словник-енциклопедія
оден —
ОДЕ́Н, одного́, ч., числ. кільк., діал. Один. Та! велике щастя — латочка землі!.. Крутиться оден з одним на своїй скибці, а сам ходить чорний, як земля… (Коцюб., II, 1955, 8).
Словник української мови в 11 томах