озеречко — Словник української мови Грінченка

озеречко — озе́ре́чко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
озеречко — -а, с. Зменш.-пестл. до озерце 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
озеречко — ОЗЕ́РЕ́ЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до озе́рце́ 1. Ой, у полі озеречко, Там плавало відеречко (з народної пісні); Мухамедов повільно йде понад невеличким степовим озеречком, густо зарослим осокою (О. Донченко); * У порівн. Очі в Югини, як два озеречка, переповнилися сльозами (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
озеречко — ОЗЕ́РЕ́ЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до озе́рц́е 1. Ой, у полі озеречко, Там плавало відеречко (Укр.. лір. пісні, 1958, 312); Мухамедов повільно йде понад невеличким степовим озеречком, густо зарослим осокою (Донч., І, 1956, 111); *У порівн. Словник української мови в 11 томах