Словник української мови Грінченка

окукобити

Окуко́бити, -блю, -биш

гл. Привести въ хорошій видъ, устроить. Мій батько ту хату був окукобив. Г. Барв. 53. Двір так окукобив, мов кубелечко. Г. Барв. 194.

Словник української мови Грінченка