оманювати

Оманювати, -нюю, -єш

сов. в. оманити, -ню́, -ниш, гл.

1) Обманывать, обмануть, надуть.

2) Обольщать, обольстить, очаровать.

Значення в інших словниках

1. оманювати — ома́нювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. оманювати — -юю, -юєш, недок., оманити, оманю, оманиш, док., рідко. Те саме, що обманювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оманювати — ОМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОМАНИ́ТИ, оманю́, ома́ниш, док., кого, що, рідко. Те саме, що обма́нювати. Та знаходяться .. люди, що їх жодна краса не вчарує, жодна не омане омана (Марко Вовчок); Окаянний пройдисвіт так усіх оманив.., що всяк за його поліз би хоть на ніж (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
4. оманювати — ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИ́ТИ), ОШУКА́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДМАНУ́ТИ розм., ПІДМАНИ́ТИ розм., НАДУРИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. оманювати — ОМАНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОМАНИТИ, оманю, оманиш, док., рідко. Те саме, що обманювати. Та знаходяться.. люди, що їх жодна краса не вчарує, жодна не омане омана (Марко Вовчок, I, 1955, 361); Окаянний пройдисвіт так усіх оманив..  Словник української мови в 11 томах