Словник української мови Грінченка

омег

Оме́г, -гу

м.

1) раст. Conium maculatum L. ЗЮЗО. І. 119.

2)водяний. раст. Oenanthe Phellandrium Lam. ЗЮЗО. І. 129.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. омег — -а, ч. Рід рослин родини зонтичних. Водяний омег — рослина, яку використовують у народній медицині як відхаркувальний засіб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. омег — ОМЕ́Г, у, ч. Одно- або багаторічна отруйна трав'яниста рослина родини зонтичних. Омег водяний застосовують у медицині як відхаркувальний, сечогінний, потогінний засіб (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах