Словник української мови Грінченка

омурати

Омурати, -раю, -єш

гл. Употр. у Шевч. вм. обмурувати. За що-ж тебе, світе-брате, в своїй добрій теплій хаті оковано, омурано? Шевч. ІІ. 242.

Словник української мови Грінченка