Словник української мови Грінченка

опук

Опук, -ку

м.

1) Выпуклость. Харьк.

2) опук. Особый видъ крымской бѣлой соли. Мнж. 188.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. опук — -у, ч., діал. Випуклість.  Великий тлумачний словник сучасної мови