освідчати

Освідча́ти, -ча́ю, -єш

сов. в. освідчити, -чу, -чиш, гл. Изъявлять, изъявить, объявлять, объявить, сообщать, сообщить, выражать, выразить.

Значення в інших словниках

1. освідчати — Заявляти [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. освідчати — освідча́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. освідчати — див. освідчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. освідчати — ОСВІДЧА́ТИ див. осві́дчувати.  Словник української мови у 20 томах
5. освідчати — ПОВІДОМЛЯ́ТИ кого, рідше кому (доводити до чийогось відома), СПОВІЩА́ТИ, ДАВА́ТИ ЗНА́ТИ кому, ВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІДА́ТИ (ПОВІ́ДУВАТИ) кому, ЗВІЩА́ТИ розм., ЯСИ́ТИ заст., ДОВО́ДИТИ кому, діал., ОСВІ́ДЧУВАТИ кому, діал.  Словник синонімів української мови
6. освідчати — ОСВІДЧА́ТИ див. осві́дчувати.  Словник української мови в 11 томах