осениця

Осени́ця, -ці

ж. Осень. Коби борзо до осени, та й до осениці. Гол. IV. 465.

Значення в інших словниках

1. осениця — осе́ниця іменник жіночого роду гусениця діал.  Орфографічний словник української мови
2. осениця — I ос`ениця-і, ж., діал. Гусениця. II осен`иця-і, ж., зах. Осінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осениця — ОСЕ́НИЦЯ, і, ж., діал. Гусениця. На рейках стояв сивий від паморозі ешелон.., схожий на осеницю (П. Панч); * У порівн. Едіса загорнули в широкий заморський плащ.., як велику осеницю (М. Рудь).  Словник української мови у 20 томах
4. осениця — ГУ́СЕНИЦЯ (личинка метелика), ГУ́СІНЬ перев. збірн., ГУ́СІЛЬНИЦЯ діал., ОСЕ́НИЦЯ діал., ОСЕ́ЛЬНЯ діал. Капуста в мене плоха. Якась гусениця об'їдає (А. Шиян); Листя злипалося, повутинням заплетене, злилося, ненажерна гусінь сади об'їла (К.  Словник синонімів української мови
5. осениця — ОСЕ́НИЦЯ, і, ж., діал. Гусениця.  Словник української мови в 11 томах