особшаний
Осо́бшаний, -а, -е
Особенный, выдѣляющійся, выдающійся. Він же добрий кобзарь? — Ні, не дуже особшаний. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови ГрінченкаОсо́бшаний, -а, -е
Особенный, выдѣляющійся, выдающійся. Він же добрий кобзарь? — Ні, не дуже особшаний. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка