Словник української мови Грінченка

остудник

Осту́дник, -ка

м. Растеніе: а) Ononis spinosa. Вх. Пч. І. 11. б) Herniaria glabra. L. ЗЮЗО. І. 124.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. остудник — осту́дник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. остудник — -а, ч. Одно- чи багаторічна трава родини гвоздикових із лежачими та напівлежачими стеблами і дрібними листочками, що використовується в народній медицині. Відвар з остудника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. остудник — ОСТУ́ДНИК, а, ч. Одно- або багаторічна трава родини гвоздикових з лежачими та напівлежачими стеблами і дрібними листочками, що використовується в народній медицині. Відвар з остудника.  Словник української мови у 20 томах
  4. остудник — ОСТУ́ДНИК, а, ч. (Неrnіаrіа). Одно— або багаторічна трава родини гвоздикових з лежачими та напівлежачими стеблами і дрібними листочками, що використовується в народній медицині. Відвар з остудника.  Словник української мови в 11 томах