осяяти

Ося́яти, -сяю, -єш

гл. = осяти. От, нар. Вотъ. От його то постигла лихая година. Кв. Давай тікать, а чорт за ним, от-от дожене. Чуб. І. 45. Утікайте, пане, а то ляхи от-от-от. Кіев. г. Кінь басує... от-от річку, от-от перескочить. Шевч. от де. Вотъ гдѣ. От де злодій штемпований. Шевч.

Значення в інших словниках

1. осяяти — ося́яти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. осяяти — див. осявати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осяяти — ОСЯ́ЯТИ див. осява́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. осяяти — ОСІНИ́ТИ (про здогад, ідею і т. ін. — раптово з'явитися, виникнути), ОСЯ́ЯТИ (ОСЯ́ТИ), СЯЙНУ́ТИ, БЛИ́СНУТИ, ОЗОРИ́ТИ поет. рідше. — Недок.: осіня́ти, ося́ювати, осява́ти, озо́рювати. — А де ти живеш, Катю?...  Словник синонімів української мови
5. осяяти — Ося́яти і ося́ти, ося́ю, ося́єш; ося́яв, ося́яла; ося́й, ося́йте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. осяяти — ОСЯ́ЯТИ див. осява́ти.  Словник української мови в 11 томах